+
»
»
»
»


2          , ,   Advicecorp -
   ,,

КМУ утвердил процедуру регистрации ГМО

Порядок государственной регистрации генетически модифицированных организмов источников кормов,кормовых добавок и ветеринарных препаратов,содержащих такие организмы или полученных с их использованием утвержден 12 октября 2010 года постановлением № 919 Кабинета Министров Украины.

Регистрация ГМО проводится Госкомветмедицины. Каждый модифицированный организм регистрируется отдельно. Решение о регистрации или об отказе в ней принимается в течение 10 рабочих дней после подачи заявления и необходимых документов. Содержание заявления и перечень документов указаны в Порядке.

Документом предусмотрена бесплатная регистрация ГМО сроком на 5 лет путем внесения его в Государственный реестр генетически модифицированных организмов источников кормов,кормовых добавок и ветеринарных препаратов,содержащих такие организмы или полученных с их использованием. Информация,содержащаяся в Госреестре,размещается на веб-сайте Госкомветмедицины,публикуется в СМИ и бесплатно предоставляется на запросы заявителей.

Согласно ст. 15 Закона "О государственной системе биобезопасности при создании,испытании,транспортировке и использовании генетически модифицированных организмов" до государственной регистрации ГМО запрещается их промышленное производство,обращение,а также производство и обращение продукции,изготовленной с их применением.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАКАЗ

від 30 вересня 2010 року N 756 Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо подачі уточнюючих розрахунків платниками податків

Керуючись Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами","Про державну податкову службу в Україні",наказом ДПА України від 12.04.2003 N 176 "Про затвердження Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства",з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року N 86 "Про надання податкових та інших роз'яснень",наказую:— Затвердити Узагальнююче податкове роз'яснення щодо подачі уточнюючих розрахунків платниками податків (додається). — Департаменту адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів) (Хоцянівська Н. В.) наказ у триденний термін від дня реєстрації передати до Департаменту масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян для оприлюднення. — Департаменту масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян (Косарчук В. П.) довести цей наказ через засоби масової інформації до відома платників податків та розмістити на офіційному веб-сайті Державної податкової адміністрації України у мережі Інтернет. — Заступнику Голови ДПА України - голові ДПА у м. Києві,головам ДПА в Автономній Республіці Крим,областях та м. Севастополі довести наказ до відома підпорядкованих державних податкових інспекцій. — Наказ набирає чинності від дня оприлюднення. — Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Любченка О. М.

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ ДПА України 30.09.2010 N 756

Узагальнююче податкове роз'яснення щодо подачі уточнюючих розрахунків платниками податків

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання,яку зазначає у податковій декларації. Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",із змінами,самостійно визначене платником податків у податковій декларації (у тому числі уточненому розрахунку) податкове зобов'язання вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації.

Якщо платник податків у майбутніх податкових періодах самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації,такий платник з урахуванням строків давності,що не перевищують 1095 днів після останнього дня граничного терміну подання декларації (стаття 15 цього Закону),та до початку перевірки контролюючим органом має право надати уточнюючий розрахунок або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний період,протягом якого такі помилки були виявлені,з погашенням суми недоплати та штрафу у разі,якщо виявлена помилка призвела до заниження податкового зобов'язання.

Контролюючий орган за результатами проведення документальних перевірок зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків,якщо заявлені у податкових деклараціях (уточнених розрахунках) суми податкових зобов'язань за даними документальних перевірок занижені або завищені.

Таким чином,встановлені контролюючим органом під час документальної перевірки помилки,що призвели до викривлення показників раніше поданих платником податків податкових декларацій,не є самостійно виявленими платником податків. Відповідно підстави для коригування (подання уточнюючого розрахунку) показників податкової звітності за перевірені під час документальної перевірки періоди або періоди,що перевіряються,в частині виявлених порушень,у платника відсутні.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ ЛИСТ

від 27.09.2010 р. N 1343/11/13-10 Головам апеляційних адміністративних судів України

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань,пов'язаних із визначенням строку для звернення платників податків з адміністративним позовом щодо оскарження рішень контролюючих органів про нарахування податкового зобов'язання,а також строків звернення контролюючих органів із позовом про стягнення податкового боргу,на підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в порядку надання методичної допомоги Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.

Пунктом 3.7 Прикінцевих положень Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" було внесено зміни до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України,які набули чинності з 30 липня 2010 року.

Згідно із зазначеними змінами загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав,свобод та інтересів особи,визначений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України,зменшено з одного року до шести місяців.

Крім того,нова редакція статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України містить частину п'яту,яка передбачає спеціальний скорочений строк в один місяць для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень,на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Судам слід мати на увазі,що рішеннями суб'єкта владних повноважень,на підставі яких можуть бути заявлені вимоги про стягнення грошових коштів,є,зокрема,податкові повідомлення-рішення,прийняті контролюючими органами на підставі Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином,із моменту набрання чинності змін до Кодексу адміністративного судочинства України,внесених Законом України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів",строки для звернення особи з позовом про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень встановлені безпосередньо цим Кодексом.

За таких обставин при судовому оскарженні податкових повідомлень-рішень відсутні підстави для застосування норм інших законів,зокрема підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" для визначення строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином,до позовів платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень встановлено місячний строк звернення до адміністративного суду.

Щодо строків звернення податкових органів із вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків,то для пред'явлення таких позовів спеціальних строків Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

Виходячи з викладеного,позовні вимоги органів державної податкової служби України про стягнення податкового боргу з платників податків повинні пред'являтися протягом шести місяців з дня виникнення податкового боргу.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ ЛИСТ

від 16.09.2010 р. N 9457/6/17-0316 Про плату за землю з фізичних осіб

(Витяг)

Державна податкова адміністрація України розглянула Ваш лист від **.**.10 N *** щодо плати за землю і повідомляє наступне.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року N 2768-III ( 2768-14 ) (далі - Кодекс),а справляння плати за землю - Законом України "Про плату за землю" від 03.07.92 р. N 2535-XII( 2535-12 ) (далі - Закон N 2535).

Відповідно до статті 206 Кодексу ( 2768-14 ) та статті 2 Закону N 2535( 2535-12 ),використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі,крім орендарів,сплачують земельний податок. За земельні ділянки,надані в оренду,справляється орендна плата.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка,яка перебуває у власності або користуванні,у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач,у тому числі орендар (ст. 5 Закону N 2535) ( 2535-12 ).

Відповідно до статті 120 Кодексу( 2768-14 ) визначено,що у разі набуття права власності на жилий будинок,будівлю або споруду,що перебувають у власності,користуванні іншої особи,припиняється право власності,право користування земельною ділянкою,на якій розташовані ці об'єкти. До особи,яка набула право власності на жилий будинок,будівлю або споруду,розміщені на земельній ділянці,що перебуває у власності іншої особи,переходить право власності на земельну ділянку або її частину,на якій вони розміщені,без зміни її цільового призначення. Також,якщо жилий будинок,будівля або споруда розміщені на земельній ділянці,що перебуває у користуванні,то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою,на якій вони розміщені,на тих самих умовах і в тому ж обсязі,що були у попереднього землекористувача.

Підставою для нарахування земельного податку,як визначено статтею 13 Закону N 2535( 2535-12 ),є дані державного земельного кадастру.

Згідно статті 14 Закону N 2535 ( 2535-12 ) нарахування громадянам сум земельного податку,а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби,які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до статті 16 Закону N 2535 ( 2535-12 ) облік громадян - платників земельного податку,а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня.

Згідно статті 17 Закону N 2535( 2535-12 ) земельний податок,а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Також згідно з абзацом четвертим статті 14 Закону N 2535 ( 2535-12 ) за земельну ділянку,на якій розташована будівля,що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян,земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі,що знаходиться в їх користуванні.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу,ренти,дарування,міни,іншими цивільно-правовими угодами,приватизації земельних ділянок,що були раніше надані їм у користування (ст. 81 Кодексу)( 2768-14 ).

Відповідно до статті 131 Кодексу ( 2768-14 ) громадяни та юридичні особи України,а також територіальні громади та держава,мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни,ренти,дарування,успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України( 435-15 ) з урахуванням вимог цього Кодексу ( 2768-14 ).

Враховуючи вищезазначене,якщо суб'єкт господарювання або фізична особа придбала житловий будинок,будівлю або споруду на підставі договору купівлі - продажу,міни,дарування,успадкування та інших умовах цивільно-правових угод то до неї переходить право користування на цю земельну ділянку,а земельний податок сплачується на підставі даних державного земельного кадастру.



, .
email , .
ۻ. . . opyright 2004-2014