+Добавить недвижимость
»Законы и нормативные акты
»Шаблоны договоров
»Юридические статьи
»ОВИР
Недвижимость Киева и Киевской области

ПАРТНЕРЫ
Р2Р кредитование под залог имуществаАдвокатское и риелторское объединение УкраиныСтраховка киев дешево,ГО Каско,Все виды страхования Advicecorp - Адвокатское объединение
Сопровождение сделок покупки продажи,риелторы,юрист по недвижимости

ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ КОМІСІЇ

Договір комісії – це двосторонній договір,тобто кожна сторона (комісіонер i комітент) має певні права та обов’язки. Сторонами за договором комісії виступають комітент,з одного боку,і комісіонер – з іншого. Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України,надалі по тексту ЦК,за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені,але за рахунок комітента. Тобто специфіка договору комісії з точки зору

Правочин – (відповідно до ст. 202 ЦК) дія особи,спрямована на набуття,зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Отже,фактично всі дії,здійснені на підставі цивільного законодавства,іменуватимуться правочинами.

Договір комісії є консесуальним,адже він вважається укладеним з того часу,коли відповідно до закону сторони виявили взаємну згоду щодо всіх істотних умов договору. Права та обов’язки сторін за договором комісії виникають ще до передачі майна комітентом комісіонерові. ЦК чітко зазначає істотні умови договору комісії. Так,згідно зі ст. 1012,це досягнення згоди щодо майна й ціни,за якою комісіонер має здійснити певні визначені договором дії.

Що до форми договору комісії,то слід звернути увагу,що в розд. 69 ЦК прямо не передбачено обов’язковість письмової форми договору комісії.

Але якщо звернутися до ст. 208 ЦК,то в ній зазначено,що в письмовій формі мають бути укладені:— правочини між юридичними особами;— правочини між фізичною та юридичною особою,крім правочинів,передбачених ч. 1 ст. 206 ЦК (правочини,які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення).

Договір комісії є оплатним. За надані комітенту послуги комісіонер одержує комісійну плату,розмір і порядок якої встановлюється договором. Відповідно до нового ЦК,право на винагороду в комітента виникає незалежно від того,чи було воно спеціально передбачено договором. Так,згідно з ч. 2 ст. 1013 ЦК,якщо договором комісії розмір плати не визначено,вона виплачується після виконання договору комісії виходячи зі звичайних цін за такі послуги.

Нагадаємо,що ЦК,не встановлює прямої заборони визначення комісійної плати у вигляді різниці між ціною,визначеною комітентом,і тією більш вигідною ціною,за якою комісіонер може укласти угоду.

Таким чином,у договорах комісії можна буде встановити комісійну плату у вигляді різниці між ціною,визначеною комітентом,і тією більш вигідною ціною,за якою комісіонер,наприклад,продасть товар. Встановлення плати саме в такому вигляді є резонним,коли комітент має намір надати комісіонерові право встановлювати ціну продажу товару на власний розсуд. Надання такої можливості,в свою чергу,підвищує ефективність здійснення продажу товару,адже саме комісіонер,а не комітент безпосередньо контактує з покупцем і може встановити оптимальний рівень цін на товари.

Істотною умовою договору комісії є ціна,за якою комісіонер має вчинити певні дії,надалі приводиться приклад Договору комісії на продаж товарів. Тому в договорі комісії сторонам необхідно зафіксувати мінімальну ціну товару,за якою комісіонер має здійснити продаж (купівлю),і межі коливання такої ціни. Такі межі можуть бути встановлені в процентному співвідношенні. В такому випадку пункт договору комісії щодо винагороди можна сформулювати так:«Винагорода (плата) комісіонера визначається як різниця між ціною на Товар,що зазначена в договорі (накладній,квитанції тощо),і тією більш вигідною ціною,за якою Комісіонер здійснить продаж. При цьому винагорода (плата) не має перевищувати відсотків від ціни на Товар,зазначеної в договорі (накладній,квитанції...)». Перевищення передбачених у договорі меж розцінюватиметься як те,що угода здійснена на умовах більш вигідних,ніж ті,що були визначені комітентом,і додаткова вигода належатиме комітентові.

Деякі юристи дотримуються протилежної думки щодо зазначеного порядку встановлення ціни в договорі комісії,а саме – що ціну слід розглядати як чітко встановлену в договорі грошову суму,за якою комісіонер має придбати або продати товар. Згідно зі ст. 175 ГК,майнові зобов’язання,що виникають між учасниками господарських відносин,регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей,передбачених ГК.

Стаття 189 ГК зазначає,що ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт,послуг),яку реалізують суб’єкти господарювання. При цьому ціна в договорі зазначається у гривнях. Отже,наведені норми ГК дозволяють дійти висновку,що сторони договору комісії мають фіксувати ціну продажу товару. І перший,і другий варіанти закріплення комісійної плати можуть застосовуватися на практиці.

СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ Відповідно до ч. 1. ст. 1012 нового ЦК,договір комісії може бути укладений на визначений строк або без зазначення строку. Але не слід забувати про норми ГК. Так,у ст. 180 ГК «Істотні умови господарського договору» зазначено,що сторони зобов’язані в будь-якому разі погодити предмет,ціну та строк дії договору. При цьому строком дії господарського договору є час,упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін,що виникли на основі договору. В договорах досить часто зустрічається таке формулювання:«Даний договір діє з моменту його підписання Сторонами до моменту виконання зобов’язань,прийнятих Сторонами за даним Договором». Формально строк дії договору погоджено,проте відсутня вказівка на певний час. Рекомендуємо визначати термін дії договору певним періодом часу .

Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами,затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 13 березня 1995 р № 37 (далі Правила),що регламентують порядок комісійної торгівлі непродовольчими товарами господарюючими суб’єктами всіх форм власності,які пройшли державну реєстрацію у встановленому порядку,чітко встановлює строк реалізації прийнятого на комісію товару – 60 календарних днів (за винятком антикваріату,творів мистецтва та унікальних речей,строк реалізації яких не обмежений). Зазначимо,що Правила регламентують порядок укладення договорів комісії,предметом яких є купівля-продаж непродовольчих товарів,що укладаються як між фізичними,так і між юридичними особами.

Однак,сторони таку вимогу досить часто ігнорують при укладенні договору комісії. Адже в деяких випадках вони взагалі не визначають термін дії договору.

ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ ЗІ ЗБЕРІГАННЯ МАЙНА

По-перше,ст. 1015 нового ЦК передбачає право комісіонера укладати угоди субкомісії. При укладанні договору субкомісії комісіонер набуває по відношенню до субкомісіонера прав і обов`язків комітента. Комітенту забороняється вступати у відносини з субкомісіонером без згоди комісіонера. По-друге,відповідно до ст. 1020,право комісіонера щодо відрахування належних йому за договором грошових сум,що надійдуть до нього для комітента,тепер обмежено наявністю переважного права на ці грошові суми інших кредиторів комітента. По-третє,договір комісії з боку комітента може бути розірвано за умови письмового попередження не раніше ніж за 30 днів,а з боку – комісіонера лише у випадку,коли договір комісії було укладено на невизначений термін,а також за умови попереднього повідомлення не раніше ніж за 30 днів.

Глава 69 ЦК містять ще багато правових «комісійних» нюансів,але ми розглянули ті,які,на наш погляд мають найбільш важливе практичне значення для врегулювання відносин за договором комісії.

Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами,затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 13 березня 1995 р № 37

«Ціна товару,який не реалізований протягом встановленого строку (60 календарних днів),може бути знижена за домовленістю з комітентом. Якщо комітент не з’явився для переоцінки товару за викликом,комісіонер знижує ціну на таких умовах:— на 30% від встановленої сторонами первинної вартості товару,якщо товар не реалізовано в строк (60 календарних днів);— на 40% від залишкової ціни після першого зниження вартості товару,якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 календарних днів».

«При поверненні комітенту нереалізованих товарів,які знаходились у господарюючого суб’єкта більше одного робочого дня,комітент відшкодовує витрати за зберігання його товару як за повний місяць у таких розмірах:— за перші 30 календарних днів - 2 % визначеної ціни товару;— за другі 30 календарних днів - 3 % визначеної ціни товару;— за наступні 30 календарних днів - 4 % від залишкової ціни товару після проведених уцінок.»

Цікавою новелою ЦК України є норма про те,що „у разі,якщо договір комісії не був виконаний з причин,які залежали від комітента,комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах” (частина 4 ст. 1013 ЦК України),також комісіонер отримує додаткове право на відшкодування понесених витрат (ст.1024 ЦК України).


На главнуюК статьям

закрыть

Бесплатная консультация

Если Вам нужна бесплатная консультация юриста,заполните заявку ниже.
Оставьте email и телефон,чтобы мы могли Вам ответить.
Опишите Вашу проблему
Отправить заявку
Бесплатная консультация
АДВОКАТСКАЯ КОМПАНИЯ УКРАИНЫ «ГОНЧАРОВ И ПАРТНЕРЫ». Юридическая помощь в Киеве. Бесплатные информационные материалы. Сopyright © 2004-2014