+Добавить недвижимость
»Законы и нормативные акты
»Шаблоны договоров
»Юридические статьи
»ОВИР
Недвижимость Киева и Киевской области

ПАРТНЕРЫ
Р2Р кредитование под залог имуществаАдвокатское и риелторское объединение УкраиныСтраховка киев дешево,ГО Каско,Все виды страхования Advicecorp - Адвокатское объединение
Сопровождение сделок покупки продажи,риелторы,юрист по недвижимости

Оподаткування послуг,які поставляються з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж між нерезидентом та резидентами.

Якщо послуги поставляються з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж резидентом,який знаходиться на митній території України,то операції з надання таких послуг є об'єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до п .2.3.3. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закону),особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли особа,яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж,при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво,зареєстроване на території України.

Разом з тим,при наданні постачальником (резидентом платником податку на додану вартість) отримувачу (нерезиденту – фізичній чи юридичній особі) таких послуг,місцем поставки таких послуг визначається місце поза межами митної території України за виключенням випадків надання зазначених послуг нерезидентам,які мають постійне представництво,зареєстроване в Україні.

Таким чином,при наданні резидентом-постачальником нерезиденту-отримувачу таких послуг,місце реєстрації покупця або його постійного представництва,а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання,в разі якщо покупці,яким надаються нижченаведені послуги,проживають за межами митної території України,надають послуги з надання послуг консультантами,інженерами,адвокатами,бухгалтерами,аудиторами,актуаріями та інших аналогічних послуг,а також з обробки даних та надання інформації,у тому числі з використанням комп'ютерних систем,визначальною умовою для визначення місця їх поставки є наявність на митній території України постійного представництва такого нерезидента.

При цьому слід врахувати,що відповідно до п.п.2.3.3 п.2.3 ст.2 Закону особа,яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп’ютерних мереж підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку незалежно від того досягає вона граничних обсягів оподатковуваних операцій,визначених п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону чи ні. Особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво,зареєстроване на території України.

Створення комп’ютерних програм і передача виключних чи не виключних прав на їх використання є різними по своїй суті операціями,які можуть здійснюватися як одночасно так і ні,але мають оформлятися різного виду договорами. А тому операції з надання послуг по створенню комп'ютерних програм не розглядаються як операції з передання чи надання авторських прав,місцем поставки таких операцій визначається митна територія України (незалежно від того,резиденту чи для нерезидента вони надаються) і оподатковуються податком на додану вартість такі операції за ставкою 20% у загальновстановленому порядку.

Порядок відображення операцій з надання послуг нерезидентам чи отримання їх від нерезидента у податковій декларації з податку на додану вартість.

Слід також звернути увагу:

Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» в основу розмежування усієї сукупності платників цього податку покладено критерій резидентства. При цьому не має першочер¬гового значення,чи є фізична особа громадянином України,громадянином іноземної держави чи особою без громадянства.

Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» передбаче¬но кілька підстав визначення резидентства платника податку:

по-перше,фізичною особою—резидентом є фізична особа,яка має місце проживання в Україні;

по-друге,у разі,якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі,вона вважається резидентом,якщо така особа має місце постійного проживання в Україні;

по-третє,якщо особа має місце постійного проживання та¬кож в іноземній державі,вона вважається резидентом,якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життє¬вих інтересів) в Україні;

по-четверте,у разі якщо державу,в якій фізична особа має центр життєвих інтересів,не можна визначити,або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав,вона вважається резидентом,якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протя¬гом періоду або періодів податкового року;

по-п'яте,якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи за попередніми підставами,фізична особа вва¬жається резидентом,якщо вона є громадянином України.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» платниками податку є:— резиденти,які отримують як доходи з джерелом їх по¬ходження з території України,так і іноземні доходи;— нерезиденти,які отримують доходи з джерелом їх похо¬дження з території України.

Закон «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачає розмежування об'єктів оподаткування залежно від резидентсь¬кого статусу платника податку.

Об'єктом оподаткування резидента є:—загальний місячний оподатковуваний дохід;—чистий річний оподатковуваний дохід,який визначаєть¬ся шляхом зменшення загального річного оподатковуваного до¬ходу на суму податкового кредиту такого звітного року;—доходи з джерелом їх походження з України,які підля¬гають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;—іноземні доходи.

Загальний річний оподатковуваний доход складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року,а також іноземних доходів,одержаних протягом такого звітно¬го року.

Платник податку,що отримує доходи,нараховані особою,яка не є податковим агентом,зобов'язаний включити суму та¬ких доходів до складу річного оподатковуваного доходу та по¬дати річну декларацію з цього податку. Особою,яка не є подат¬ковим агентом,вважається нерезидент або фізична особа,яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином,якщо працівник зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та вид його діяльності підпадає під оподаткування,згідно Закону України «Про податок на додану вартість» буде оподатковуються податком на додану вартість,але якщо працівник не є суб’єктом підприємницької діяльності,вид його діяльності підпадає під оподаткування,він буде сплачувати податок з доходів фізичних осіб.

2. Цивільно – правовий договір між резидентами та нерезидентами

Договором вважають угоду двох чи кількох осіб,спрямовану на виникнення,зміну чи припинення прав і обов'язків.

Керуючись загальним визначенням договору,слід зауважити,що господарським вважають такий цивільно-правовий договір,в якому обидва партнери чи хоча б один з них є юридичною або фізичною особою,а також згідно з яким передаються товари,виконуються роботи чи надаються послуги з метою здійснення підприємницької діяльності чи іншої мети,не пов'язаної з особистим (сімейним,домашнім) споживанням.

Цивільно-правовий договір має бути оформлений як зовнішньоекономічний,перекладений на дві мови.

Якщо зовнішньоекономічна угода укладається в Україні або сторони цієї угоди вказують,що їх взаємовідносини регулюються майновим правом України,то недотримання форми зовнішньоекономічної угоди і порядку її підписання спричиняє недійсність угоди. Однак угода,яка укладена за кордоном,не може бути визнана недійсною внаслідок недотримання її форми,якщо додержані вимоги законів України.

У випадку,коли зовнішньоекономічний договір (контракт) підписується фізичною особою,необхідним є тільки підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (юридичних осіб) зовнішньоекономічний договір підписують дві особи:особа,яка має таке право за посадою відповідно до засновницьких документів,і особа,яка уповноважена дорученням,виданим за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності особисто,якщо засновницькі документи не передбачають іншого.

Реєструвати такий договір не обов’язково,але при сплаті податків його потрібно подавати разом зі звітом та іншими документами.

Отже,у разі сплати податків українськими працівниками,вони можуть працювати за цивільно-правовими договорами укладеними з нерезидентами та укладеними відповідно до вимог чинного законодавства.


На главнуюК статьям

закрыть

Бесплатная консультация

Если Вам нужна бесплатная консультация юриста,заполните заявку ниже.
Оставьте email и телефон,чтобы мы могли Вам ответить.
Опишите Вашу проблему
Отправить заявку
Бесплатная консультация
АДВОКАТСКАЯ КОМПАНИЯ УКРАИНЫ «ГОНЧАРОВ И ПАРТНЕРЫ». Юридическая помощь в Киеве. Бесплатные информационные материалы. Сopyright © 2004-2014