Юридична консультація,щодо зміни цільового призначення землі с/г призначення

Згідно ч.1 ст. 22 Земельного кодексу України:Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі,надані для виробництва сільськогосподарської продукції,здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності,розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Таким чином,такого цільового призначення земель як 'особисте селянське господарство',законом прямо не передбачено. З іншого боку,Глава 5 ЗКУ 'Землі сільськогосподарського призначення' називає своєрідні підкатегорії земель с/г призначення:- сільськогосподарські угіддя (рілля,багаторічні насадження,сіножаті,пасовища та перелоги);- несільськогосподарські угіддя (в тому числі землі під господарськими спорудами і дворами).

Землі с/г призначення використовуються для: а) ведення особистого селянського господарства,садівництва,городництва,сінокосіння та випасання худоби,ведення товарного сільськогосподарського виробництва (в тому числі шляхом створення фермерського господарства); б) дослідних і навчальних цілей,пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; в) ведення підсобного сільського господарства. Зазвичай в державних актах на право власності на земельну ділянку зазначаються як цільове призначення саме види використання,передбачені пунктами а-в.

Згідно ч.3 ст. 20 Земельного кодексу України:Зміна цільового призначення земель,які перебувають у власності громадян або юридичних осіб,здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку,що встановлюється Кабінетом Міністрів України (див. «Порядок зміни цільового призначення земель,які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11 квітня 2002 року №502).

Згідно ст. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України:

До набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускаться:а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності,крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок,які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,земельних ділянок,виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства,а також земельних часток (паїв),крім передачі їх у спадщину,обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв),визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту,запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель,визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва.

Угоди (у тому числі довіреності),укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв),визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту,в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження,а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).