+Добавить недвижимость
»Законы и нормативные акты
»Шаблоны договоров
»Юридические статьи
»ОВИР
Недвижимость Киева и Киевской области

ПАРТНЕРЫ
Р2Р кредитование под залог имуществаАдвокатское и риелторское объединение УкраиныСтраховка киев дешево,ГО Каско,Все виды страхования Advicecorp - Адвокатское объединение
Сопровождение сделок покупки продажи,риелторы,юрист по недвижимости

ОФОРМЛЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА КВАРТИРУ В ЖИТЛОВО – БУДІВЕЛЬНОМУ КООПЕРАТИВІ:

У відповідності до ст. 15 Закону України „Про власність”,член житлового,житлово-будівельного,дачного,гаражного чи іншого кооперативу або товариства,який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру,дачу,гараж,іншу будівлю або приміщення,надані йому в користування,набуває права власності на це майно.

Наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени його сім'ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах,передбачених законодавством України.
Громадянин,який став власником цього майна,має право розпоряджатися ним на свій розсуд:продавати,обмінювати,здавати в оренду,укладати інші угоди,не заборонені законом.

Відповідно до Закону України "Про кооперацію",а саме:
Стаття 21. Паї членів кооперативу
Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.
Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї,в тому числі резервного і спеціального фондів,є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.
У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою,грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу,а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу,при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років,а відлік його розпочинається з 1 січня року,що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
Право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується.

Відповідно до Житлового кодексу Української РСР,а саме:
Стаття 71. Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами
При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців,цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем,а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:
1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу,а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби;перебування на військовій службі прапорщиків,мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на військовій службі;
2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні,студенти,стажисти,аспіранти тощо),у тому числі за кордоном,- протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
3) поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад,до родичів,опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі,у родичів,опікуна чи піклувальника,якщо в будинку,квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
Якщо з будинку,квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося,це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів,опікуна чи піклувальника,в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності,у тому числі для громадян,які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації,а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
4) виїзду в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;
5) влаштування непрацездатних осіб,у тому числі дітей-інвалідів,у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом всього часу перебування в ньому;
7) взяття під варту або засудження до арешту,обмеження волі,позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання,якщо в цьому будинку,квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
Якщо в будинку,квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім'ї наймача,це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.
У випадках,передбачених пунктами 1 - 7 цієї статті,право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку,зазначеного у відповідному пункті.
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.

Стаття 107. Розірвання договору найму жилого приміщення наймачем
Наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму.
У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я,то договір найму жилого приміщення не розривається,а член сім'ї,який вибув,втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Стаття 141. Надання членові житлово-будівельного кооперативу квартири
Особі,прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу,за рішенням загальних зборів членів кооперативу,затвердженим виконавчим комітетом районної,міської,районної в місті Ради народних депутатів,надається окрема квартира,що складається з однієї чи кількох кімнат,відповідно до кількості членів сім'ї,суми її пайового внеску і граничного розміру жилої площі,передбачуваного Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу.
Заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться за ордерами,що видаються виконавчим комітетом районної,міської,районної в місті Ради народних депутатів. Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку.

Стаття 145. Користування жилим приміщенням членами сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу
Члени сім'ї,які проживають разом з членом житлово-будівельного кооперативу,мають рівне з ним право користування жилим приміщенням. Такого ж права набувають особи,які вселилися в жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу як члени сім'ї,якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Члени сім'ї члена кооперативу,крім дружини,що має право на частину паєнагромадження,не вправі вимагати поділу приміщення,його обміну і здачі в найом,а також вселення інших осіб,за винятком неповнолітніх дітей.
Якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з кооперативу (крім випадків,передбачених пунктами 1,2,4,6,7 статті 147),помер або вибув з нього з інших причин чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу,члени його сім'ї,які проживали разом з ним,зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сім'ї,який виявив бажання вступити до кооперативу замість попереднього члена кооперативу,має перевагу перед іншими особами. Дружині члена кооперативу,що має право на частину паєнагромадження,надається перевага на вступ до кооперативу перед іншими членами сім'ї. При відсутності дружини,що має право на частину паєнагромадження,а також при відмовленні її від вступу до кооперативу така перевага надається спадкоємцям члена кооперативу,які проживали разом з ним.
У разі відмови в прийомі до кооперативу осіб,зазначених у частині другій цієї статті,спір може бути вирішено в судовому порядку.
Повнолітні члени сім'ї члена кооперативу зобов'язані брати участь в оплаті витрат по експлуатації і ремонту будинку та квартири.
До членів сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу належать особи,зазначені в частині другій статті 64 Кодексу. Припинення сімейних відносин з членом кооперативу не позбавляє колишніх членів його сім'ї права користування займаним жилим приміщенням. У разі відсутності угоди між членом кооперативу і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила,встановлені частиною п'ятою статті 144 Кодексу.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР "Про затвердження правил обліку громадян,які бажають вступити до житлово - будівельного кооперативу" № 228 від "05" червня 1985 р.,а саме:
п. 25 Право громадянина бути на кооперативному обліку за місцем колишньої роботи зберігається у випадках:
5) в інших випадках,установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
У випадку смерті громадянина,що складався на кооперативному обліку,за членами його родини зберігається право подальшого перебування на обліку.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР "Про затвердження Примірного статуту житлово - будівельного кооперативу" № 186 від "30" квітня 1985 р.,а саме:
п. 31. Член житлово-будівельного кооперативу має право за згодою загальних зборів членів кооперативу передати свій пай будь-кому з постійно проживаючих з ним членів сім'ї,які досягли вісімнадцятирічного віку або одружилися чи влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення зазначеного віку. Пай,який є спільною власністю подружжя,може бути переданий тільки при наявності згоди іншого з подружжя.
п. 55. Якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з кооперативу у випадках,передбачених підпунктами 4 і 6 у пункту 50 цього Примірного статуту,помер або вибув з нього з інших причин,чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу,члени його сім'ї,які проживали разом з ним,зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сім'ї,який виявив бажання вступити до кооперативу замість колишнього члена кооперативу,має перевагу перед іншими особами. Дружині члена кооперативу,що має право на частину паєнагромадження,надається перевага на вступ до кооперативу перед іншими членами сім'ї. При відсутності дружини,що має право на частину паєнагромадження,а також при відмові її від вступу до кооперативу така перевага надається спадкоємцям члена кооперативу,які проживали разом з ним. До кооперативу може бути прийнято стільки спадкоємців,скільки є ізольованих кімнат у квартирі.
При відмові у прийомі до кооперативу вказаних осіб спір може бути вирішено у судовому порядку.
Спадкоємці,які не мають права на вступ до кооперативу або відмовилися від цього права,успадковують паєнагромадження померлого члена кооперативу в установленому законом порядку.
п. 57. При тимчасовій відсутності члена сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу,якому належить право на частину паєнагромадження,за ним зберігається жиле приміщення незалежно від причин і строку відсутності. У разі вибуття на інше постійне місце проживання цей член сім'ї може бути визнаний таким,що втратив право на жиле приміщення.
При тимчасовій відсутності інших членів сім'ї члена кооперативу жиле приміщення за ними зберігається у випадках і в межах строків,встановлених статтею 71 Житлового кодексу УРСР,а також за умови бронювання жилого приміщення у порядку,встановленому для членів сім'ї наймача жилого приміщення в будинку державного і громадського житлового фонду. Після закінчення зазначених строків або строку броні член кооперативу вправі вимагати в судовому порядку визнання цих членів сім'ї такими,що втратили право на жиле приміщення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про житлово - будівельні кооперативи" № 9 від "18" вересня 1987 р.,а саме:
п. 5-1. Судам слід мати на увазі,що згідно із ст. 15 Закону України "Про власність" член ЖБК,який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру,надану йому в користування,набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати,заповідати,обмінювати,в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК,на жилий будинок (частину будинку),що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди,що не заборонені законом. Виходячи з цього,особа,якій відчужена членом ЖБК квартира,має переважне право на вступ до цього кооперативу.
Якщо квартира,пай за яку був повністю сплачений членом ЖБК,що помер до 1 липня 1990 р.,не була заселена кооперативом,право на неї визнається за спадкоємцем,який не проживав із спадкодавцем.
п. 14. Згідно з п. 57 Примірного статуту ЖБК член сім'ї пайовика,якому належить право на частину паєнагромадження,може бути визнаний таким,що втратив право на жиле приміщення в кооперативній квартирі лише в разі доведення,що він вибув на інше постійне місце проживання. Інші члени сім'ї можуть бути визнані такими,що втратили право на жиле приміщення,як при виїзді їх на інше постійне місце проживання (стосовно до правил ст. 107 ЖК України),так і в разі тимчасової їх відсутності понад строки,передбачені ст. 71 ЖК України,або строку броні. Встановивши,що член сім'ї пайовика був відсутній понад зазначені строки з поважних причин,суд може продовжити пропущений строк.
п. 15. Роз'яснити судам,що на відносини,які виникають між громадянами і житлово-будівельними кооперативами,поширюються загальні правила позовної давності,передбачені ст.ст. 71,73 - 84 Цивільного кодексу України.
п. 16. Якщо при розгляді справи будуть виявлені недоліки у діяльності ЖБК і житлових органів,порушення прав громадян і законних інтересів ЖБК,суд повинен реагувати на них окремими ухвалами.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду СРСР "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ по спорах між громадянами та житлово - будівельними кооперативами" № 11 від "11" жовтня 1991 р.,а саме:
п. 9 Право користування житловими приміщеннями в будинках житлово-будівельних кооперативів ґрунтується на членство громадянина в кооперативі,а в разі повної виплати пайового внеску - на праві власності на квартиру.
Згідно з п. 2 ст. 7 Закону СРСР "Про власність в СРСР" власник кооперативної квартири може розпоряджатися нею на свій розсуд - продати,подарувати,заповісти,здати в найм,обміняти і здійснювати інші угоди,що не суперечать закону. Таке право виникає і у випадках,якщо квартира отримана у спадок,а також у результаті укладення договорів дарування або купівлі - продажу. Згоди кооперативу на продаж власником належної йому квартири і укладення інших угод не потрібно.
п. 12. Член кооперативу,повністю виплатив пайовий внесок за квартиру,має право залишитися в кооперативі чи вийти з нього.
Громадянин,який придбав квартиру за договором з власником або отримав її у спадщину,має право вступити в члени кооперативу. Відмова йому в цьому може бути оскаржена до суду.
п. 13. Право власності на куплену квартиру у будинку кооперативу виникає в покупця з моменту укладення нотаріально посвідченого договору,а у випадках,коли законодавством республіки передбачена реєстрація цього договору,- з моменту реєстрації.
На відмову нотаріального органу у посвідченні договору купівлі - продажу або в видачі свідоцтва про право спадкування квартири може бути подана до суду скарга,яка розглядається в порядку окремого провадження. При виникненні спору про право на квартиру скарга залишається без розгляду і зацікавленій особі роз'яснюється,що воно може пред'явити до суду позов на загальних підставах.
п. 14. Члени сім'ї вибулого з кооперативу члена кооперативу,а також його спадкоємці,що мають переважне право на прийняття їх до кооперативу,зберігають право подальшого користування квартирою,за яку не виплачений пайовий внесок,за умови вступу в члени кооперативу. У випадку виникнення спору між ними про право на подальше користування квартирою він вирішується в судовому порядку.
п. 16. Паєнагромадження померлого члена кооперативу,а в разі повної виплати пайового внеску - і належала йому на праві власності квартира переходять до спадкоємців,незалежно від місця їх проживання.
Спадкоємці,які користувалися квартирою за життя спадкодавця та вселившиеся в неї у встановленому порядку,зберігають право подальшого користування квартирою.
Якщо спадщину у зв'язку зі смертю члена кооперативу відкрилася до 1 липня 1990 року,тобто до введення в дію Закону СРСР "Про власність в СРСР",то спадковим майном є не квартира,а паєнагромадження. Однак у тих випадках,коли квартира,за яку спадкодавцем,померлим до 1 липня 1990 року,повністю виплачений пайовий внесок,не була заселена кооперативом,право на неї визнається і за спадкоємцем,не проживали з спадкодавцем.
При вирішенні спору між спадкоємцями,що не проживали в квартирі з спадкодавцем,виплатив пайовий внесок,про право власності на неї з відшкодуванням грошової компенсації іншим спадкоємцям або про розподіл квартири враховується потреба у поліпшенні житлових умов,проживання в даному населеному пункті та інші заслуговують уваги обставини.
п. 17. Неповнолітні спадкоємці померлого члена кооперативу,які проживають разом з ним у квартирі,не можуть бути виселені із займаного приміщення з мотивів вибуття спадкодавця з кооперативу у зв'язку зі смертю. Їх права та обов'язки,пов'язані з користуванням квартирою,виконуються батьком,усиновителем,опікуном або піклувальником. Після досягнення 16-річного віку,якщо інше не передбачено законодавством,спадкоємець набуває право на вступ в члени кооперативу. Спадщину на квартиру,що належала померлому члену кооперативу на праві власності,оформляється відповідно до передбачених законом правил.
Відповідно до Постанови Верховної ради СРСР "Про введення в дію Закону СРСР "Про власність в СРСР" № 1306-І від "06" березня 1990 р.,а саме:
п. 3. Закон СРСР "Про власність в СРСР" застосовується до правовідносин,які виникли після введення в дію Закону,тобто з 1 липня 1990 року.
Щодо правовідносин,які виникли до 1 липня 1990 року,Закон СРСР "Про власність в СРСР" застосовується до тих прав та обов'язків,які виникнуть після введення в дію Закону.
Положення пункту 2 статті 7 зазначеного Закону поширюються на правовідносини,що виникли як до,так і після 1 липня 1990 року.

Відповідно до Закону СРСР "Про власність в СРСР" № 1305 - І від "06" березня 1990 р.,а саме:
Стаття 7. Об'єкти права власності громадян
1. У власності громадян можуть бути жилі будинки,дачі,садові будинки,насадження на земельній ділянці,транспортні засоби,кошти,акції та інші цінні папери,предмети домашнього господарства і особистого вжитку,засоби виробництва для ведення селянського та іншого трудового господарства,особистого підсобного господарства,садівництва,городництва,індивідуальної та іншої господарської діяльності,вироблена продукція й одержані доходи,а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
2. Член житлового,житлово-будівельного,дачного,гаражного чи іншого кооперативу,який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру,дачу,гараж,іншу будівлю або приміщення,надані йому в користування,набуває право власності на це майно.
Наймач жилого приміщення в будинку державного і громадського житлового фонду та члени його сім'ї мають право викупити у власника відповідну квартиру або будинок.
Після придбання зазначеного майна у власність громадянин має право розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати,заповідати,здавати в оренду,вчиняти щодо нього інші угоди,які не суперечать законові.
3. Законодавчими актами Союзу РСР,союзних і автономних республік можуть встановлюватись види майна,яке не може бути у власності громадян. Склад і вартість іншого майна,придбаного громадянином за рахунок його трудових доходів і заощаджень та на інших підставах,які допускаються законом,не обмежуються.

Щодо порядку надання спадщини,то надаємо наступні роз'яснення:

Відповідно до Цивільного кодексу України,а саме:
Стаття 1268. Прийняття спадщини
1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
3. Спадкоємець,який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,вважається таким,що прийняв спадщину,якщо протягом строку,встановленого статтею 1270 цього Кодексу,він не заявив про відмову від неї.
4. Малолітня,неповнолітня,недієздатна особа,а також особа,цивільна дієздатність якої обмежена,вважаються такими,що прийняли спадщину,крім випадків,встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини
1. Спадкоємець,який бажає прийняти спадщину,але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем,має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
3. Особа,яка досягла чотирнадцяти років,має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.
4. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої,недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі),опікун.
5. Особа,яка подала заяву про прийняття спадщини,може відкликати її протягом строку,встановленого для прийняття спадщини.

Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини
1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців,який починається з часу відкриття спадщини.
2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями,строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк,що залишився,менший як три місяці,він продовжується до трьох місяців.

Стаття 1272. Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини
1. Якщо спадкоємець протягом строку,встановленого статтею 1270 цього Кодексу,не подав заяву про прийняття спадщини,він вважається таким,що не прийняв її.
2. За письмовою згодою спадкоємців,які прийняли спадщину,спадкоємець,який пропустив строк для прийняття спадщини,може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
3. За позовом спадкоємця,який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини,суд може визначити йому додатковий строк,достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Стаття 1279. Переважне право окремих спадкоємців на виділ їм спадкового майна в натурі
1. Спадкоємці,які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю,мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині,яка їм належить.
2. Спадкоємці,які разом із спадкодавцем були співвласниками майна,мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна,у межах їхньої частки у спадщині,якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців,що мають істотне значення.

Стаття 1296. Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину
1. Спадкоємець,який прийняв спадщину,може одержати свідоцтво про право на спадщину.
2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців,свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
3. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Стаття 1297. Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно
1. Спадкоємець,який прийняв спадщину,у складі якої є нерухоме майно,зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців,свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них,із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Стаття 1298. Строк видачі свідоцтва про право на спадщину
1. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
2. Якщо заповіт складено на користь зачатої,але ще не народженої дитини,видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.
Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини,зачатої за життя спадкодавця,але народженої після його смерті,у разі спадкування за законом.
3. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі),якщо це викликано обставинами,які мають істотне значення.

Стаття 1299. Державна реєстрація права на спадщину
1. Якщо у складі спадщини,яку прийняв спадкоємець,є нерухоме майно,спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах,які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).
2. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

НА ПІДСТАВІ ВИЩЕ ВИКЛАДЕНОГО ТА ВІДПОВІДНО ДО НАДАНИХ ДОКМЕНТІВ НАДАЄМО НАСТУПНИЙ ВИСНОВОК:

Спадкоємець має всі права на отримання бажаної житлової площі,але при оформленні спадкових документів відповідними органами не було передбачено деякі норми чинного законодавства,а саме п. 3 Постанови Верховної ради СРСР "Про введення в дію Закону СРСР "Про власність в СРСР" № 1306-І від "06" березня 1990 р.,що передбачає саме отримання на праві власності житлову площу (квартиру),а не паєнагромадження,тому вважаю за необхідними повідомити вам про ваші права на житлову площу та пропонуємо два варіанти щодо досягнення поставленої мети,а саме:

1 варіант:
1. Вступити до членів кооперативу на підставі ст. 145 ЖК.
2. Здійснити заселення квартири у будинку житлово-будівельного кооперативу за ордером,що видається виконавчим комітетом районної,міської,районної в місті Ради народних депутатів на підставі ст. 141 ЖК.
3. Подати до органів приватизації відповідні документи для визнання права власності на підставі отриманого ордеру на квартиру.

2 варіант:
1. Визнання права власності через суд керуючись нормами чинного законодавства.


Щодо іншого спадкоємця,то відповідно до чинного законодавства,а саме ст. 71 ЖК та ст. ст. 1269,1272 ЦК такий спадкоємець втратив право на отримання житлової площі. У випадку виникнення конфлікту щодо оспорювання житлової площі,то такий конфлікт можливо буде вирішити виключно у судовому порядку відповідно до норм чинного законодавства.



На главнуюК статьям

закрыть

Бесплатная консультация

Если Вам нужна бесплатная консультация юриста,заполните заявку ниже.
Оставьте email и телефон,чтобы мы могли Вам ответить.
Опишите Вашу проблему
Отправить заявку
Бесплатная консультация
АДВОКАТСКАЯ КОМПАНИЯ УКРАИНЫ «ГОНЧАРОВ И ПАРТНЕРЫ». Юридическая помощь в Киеве. Бесплатные информационные материалы. Сopyright © 2004-2014