+
»
»
»
»


2          , ,   Advicecorp -
   ,,

Скасування акту про результати позапланової невиїзної перевірки податкової

Позивачка звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача про скасування Акту про результати позапланової невиїзної перевірки позивачки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає,що податкові повідомлення-рішення не відповідають чинному законодавству України,суперечить вимогам чинного законодавства та результатам проведеної Відповідачем перевірки діяльності Позивача,відображеним в Акті перевірки,а також ґрунтується на хибних висновках,викладених Відповідачем в Акті перевірки.[p] [p] Відповідач проти позову заперечує,вважає,що сума бюджетного відшкодування,самостійно обчислену податковим органом та визначену в податковому повідомленні за формою «В2»,відповідно зменшується платником значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість,шляхом відображення зі знаком «-» в рядку 23.5 (з моменту внесення змін до форми декларації наказом ДПА України від 21.01.2009 р. №8 «Про затвердження змін до податкової звітності з податку на додану вартість» - рядок 23.5 вважається рядком 23.4) податкової декларації податкового (звітного) періоду,наступного за тим податковим (звітним) періодом,в якому відбулося виявлення суми заниження бюджетного відшкодування) (пункт 5.12.6 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість,затвердженого наказом ДПА України від 30.06.1997 р. №166). На думку Відповідача,ним не порушено жодної правової норми винесення оскаржуваних рішень відповідача,у зв'язку із чим відсутні підстави для їх скасування та визнання не чинними,а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.[p] [p] Представник Прокуратури в судове засідання не з'явився,хоча належним чином повідомлений про судовий розгляд справи,відповідно до вимог статті 3 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Правову позицію щодо У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено,що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні,але прибули не всі особи,які беруть участь у справі,хоча і були належним чином повідомлені про дату,час і місце судового розгляду,суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.[p] [p] Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи,всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини,на яких ґрунтується позов,об'єктивно оцінивши докази,які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,Окружний адміністративний суд м. Києва,-[p] [p] ВСТАНОВИВ:[p] [p] СТОРОНА 1 подала до ДПІ м. Києва податкову декларацію з ПДВ із розрахунком суми бюджетного відшкодування. Сума,що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок складає 1 493 040 грн. Співробітниками СТОРОНИ 2 проведено позапланову виїзну перевірку СТОРОНА 1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок,яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ,що декларувалось в період з 01.11.2007р. по 30.11.2007р.,з01.01.2008р. по 31.01.2008р.,з 01.03.2008р. по 31.07.2008р.,з 01.09.2008 по 30.09.2008р.,з 01.11.2008 по 30.11.2008р. В Акті перевірки зазначено,що суму бюджетного відшкодування було завищено на 9 020 грн.,і що остаточні висновки,щодо достовірності заявленої Позивачем суми,щодо бюджетного відшкодування будь здійсненні після отримання відповіді від СТОРОНА 2 За результатами перевірки складено Акт .[p] [p] Крім того,Відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку СТОРОНА 1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ,що декларувалось в період з 01.11.2007р. по 30.11.2007р.,з 01.01.2008р. по 31.01.2008р.,з 01.03.2008р. по 31.07.2008р.,з 01.09.2008 по 30.09.2008р з 01.11.2008 по 30.11.2008р.[p] [p] В Акті перевірки зазначено,що податкова декларація з ПДВ подана до СТОРОНА 2 своєчасно,відповідно до вимог пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державним цільовим фондами»;в порушення пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповнення СТОРОНА 1 зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 1 493 040 грн.;в порушення пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповнення СТОРОНА 1 встановлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі,заявленій у податковій декларації СТОРОНА 1 та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1.493 040 грн. Відповідач дійшов висновку,що у відповідності до п. «а» пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,що сторона 1 добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 1 493 040,00 грн. як бюджетного відшкодування,зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. За результатами перевірки складено Акт .[p] [p] На підставі Акту незаконно проведеної позапланової невиїзної перевірки Відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 1 та податкове повідомлення-рішення 2. Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та Актом від 20.09.2010р. № 140/07-03/33638640 СТОРОНА 1 подало скарги до СТОРОНА 2,Державної податкової адміністрації у м. Києві та до Державної податкової адміністрації України за результатами розгляду скарги були залишені без розгляду,а податкові повідомлення-рішення та Акт — без змін.[p] Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку,Що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.[p] [p] Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,суд не погоджується з зазначеними вище висновками податкового органу з огляду на наступне Як з'ясовано судом,а відповідачем не оспорюється,що при перевірці останнім не встановлено жодного факту недійсності податкової накладної або відсутності документів,які є підставою для нарахування податкового кредиту,обставин безтоварності операцій та нікчемності укладених угод. Податкові накладні контрагентів-постачальників були надані позивачу та включені позивачем до реєстру податкових накладних у відповідних звітних періодах згідно з вимогами законодавства. Порушень ведення реєстру податкових накладних не встановлено. Згідно з п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку,який поставляє товари (послуги),на вимогу їх отримувача,та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила,підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем,банківськими або персональними чеками у межах граничної суми,встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків,є належним чином оформлений товарний чек,інший платіжний чи розрахунковий документ,що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг),з визначенням загальної суми такого платежу,суми податку та податкового номера постачальника. Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено,що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг),не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Судом вбачається,що позивачем вказані норми дотримано,податковий кредит позивачем у вказаних періодах визначено на підставі належних документів (податкових накладних,розрахункових та інших документів). Відповідно до п.7.7.5 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»,протягом "ЗО днів,наступних за днем отримання податкової декларації,податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати,що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства,податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми,що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до п. 2.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість,затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 N 209/72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.1997 за N 263/2067,підставою для отримання відшкодування ГІДВ є дані виключено податкової декларації за звітний період. Підпунктом 7.7.6. п.7.6. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено,що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Як підтверджено під час розгляду справи відповідачем СТОРОНА 2,ним не отримано довідок про результати проведених зустрічних перевірок та не надано суду доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача та направлення відповідних запитів про проведення таких перевірок.[p] [p] Разом з тим,суд констатує,що Актом перевірки (позапланової виїзної перевірки від 01.09.2010 р. №118/07-03/33638640) встановлено підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 1 493 039,00 грн.,у тому числі по періодах:з 01.11.2007 р. по 30.11.2007 р.,з 01.01.2008 р. по 31.01.2008 року,з по 31.07.2008 року,з 01.09.2008 р. по 30.09.2008 року,з 01.11.2008 року по 30.11.2008 року,що оспорюється також представником податкової служби.[p] [p] Відповідно до ст.19 Конституції України,органі місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону України «Про державну податкову органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю з додержанням податкового законодавства,до якого відноситься Закон України «Про податок на додану вартість».[p] [p] До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку податків,контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів,податкових декларацій,розрахунків та інших документів,пов'язаних з обчисленням податків:функції щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10,11 Закону «Про державну податкову службу» . Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку,що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень,а тому Позовні вимоги Позивача в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень в даній частині підлягає задоволенню.[p] [p] В частині щодо скасування Акту від 20.09.2010р. № 140/07-03/33638640 про результати позапланової невиїзної перевірки СТОРОНА 1 » з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2010р.,яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ,що декларувалось в період з 01.11.2007р. по 30.11.2007р.,з 01 .01.2008р. по 31.01.2008р.,з 01.03.2008р. по 31.07.2008р.,з 01.09.2008 по 30.09.2008р.,з 01.11.2008 по 30.11.2008р.,суд закриває провадження в даній частині,оскільки Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень,не породжує правових наслідків та не порушує прав та охоронюваних Законом інтересів позивача.[p] [p] Статтею 19 Конституції України встановлено,що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах,відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те,що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України.[p] [p] Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено,що суд при вирішенні справи керується принципом законності,відповідно до якого органи державної влади,органи місцевого самоврядування,їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи вказані вище обставини,суд дійшов висновку,що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без дотримання принципів,визначених статтею 2 КАС України та підлягають скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини,на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,крім випадків,встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідач,як суб'єкт владних повноважень,не довів правомірність прийняття ним оскаржуваних рішень. Враховуючи вищенаведене,суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.[p] [p] Керуючись ст.ст. 69,70 71,158-163,167 КАС України,Окружний адміністративний суд м. Києва,- ПОСТАНОВИВ:1. Адміністративний позов задовольнити частково. 2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення. 3. В частині щодо скасування Акту про результати позапланової невиїзної перевірки СТОРОНА 1» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування,податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2010р.,яка виникла за рахунок взаємного значення з ПДВ,що декларувалось в період з 01.11.2007р. по 30.11.2007р.,з 01.012008р. по 01.03.2008р. по 31.07.2008р.,з 01.09.2008 по 30.09.2008р.,з 01.11.2008 по 30.11.2008 – закрити провадження.

, .
email , .
ۻ. . . opyright 2004-2014