+
»
»
»
»


2          , ,   Advicecorp -
   ,,

Приватизація землі

Закон України № 899- ІV „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” від 5.06.2003 р. визначає наступне:

Особи,власники сертифікатів на право на земельну частку (пай),які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості),подають до відповідної сільської,селищної,міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості),як правило,однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля,багаторічні насадження,сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська,селищна,міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сільські,селищні,міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів,а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється державними та іншими землевпорядними організаціями,які отримали в установленому законом порядку ліцензії на проведення землевпорядних робіт,погоджується відповідною сільською,селищною,міською радою чи районною державною адміністрацією і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель,що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства,та оформляється відповідним протоколом.

У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок,їх межі та площі сільськогосподарських угідь,що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв),їх цільове призначення,дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок,у тому числі земельних сервітутів.

Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) зберігається у відповідній сільській,селищній,міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Державна землевпорядна експертиза документації із землеустрою здійснюється до моменту розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у строк,що не перевищує 20 днів.

Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв),які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості),проводиться відповідною сільською,селищною,міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв),а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом,що підписується власниками земельних часток (паїв),які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв),список осіб,які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською,селищною,міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Для забезпечення гласності щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) сільська,селищна,міська рада та районна державна адміністрація в межах своїх повноважень зобов'язані:

забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів,у яких проживають власники земельних часток (паїв),оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок за два тижні до їх проведення. В оголошенні має міститися інформація про дату,місце і час проведення зборів власників земельних часток (паїв) та їх місце роботи,прізвище,номер службового телефону посадової особи,в якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв);

оприлюднити список осіб,які мають право на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості),шляхом розміщення його в загальнодоступних місцях за 10 днів до початку проведення розподілу земельних ділянок.

Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів,що посвідчують право власності на земельну ділянку.

Земельні ділянки,які будуть використовуватися їх власниками,самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо.

Земельні ділянки,які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом,закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву.

Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією,яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Власнику однієї чи більше земельної частки (паю) в межах земель,що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства,видається один державний акт на право власності на земельну ділянку.

Декрет Кабінету Міністрів України „Про приватизацію земельних ділянок” № 15-92 від 26.12.1992 р. визначає,що право приватної власності громадян на земельні ділянки,посвідчується відповідною Радою народних депутатів,про що робиться запис у земельно-кадастрових документах,з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок,провадиться один раз,про що обов'язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі,який його замінює.

Продаж земельної ділянки провадиться за ціною,встановленою угодою сторін,але ця ціна не може бути меншою за нормативну ціну землі.

Сама передача земельних ділянок у власність громадян є безкоштовною. Але за послуги,пов'язані з розробкою технічної документації,встановленням меж земельної ділянки в натурі,оформленням державного акту на право приватної власності тощо,зазвичай громадяни платять самі. Бо землевпорядні організації,які виконують цю роботу,є госпрозрахунковими і надають послуги за плату. Втім,органи місцевого самоврядування мають право ухвалити рішення,що для деяких категорій громадян оплату цих робіт можна здійснювати з місцевого бюджету.

Згідно зі статтею 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа,що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами.

Сертифікат на право володіння земельною часткою (паєм) не є і не може бути підставою для сплати земельного податку власниками цих сертифікатів.



, .
email , .
ۻ. . . opyright 2004-2014