+Добавить недвижимость
»Законы и нормативные акты
»Шаблоны договоров
»Юридические статьи
»ОВИР
Недвижимость Киева и Киевской области

ПАРТНЕРЫ
Адвокатское и риелторское объединение УкраиныСтраховка киев дешево,ГО Каско,Все виды страхования Advicecorp - Адвокатское объединение
Сопровождение сделок покупки продажи,риелторы,юрист по недвижимости

ЮРИДИЧНА ДОПОМОГА ІНОЗЕМЦЯМ

- Тимчасова реєстрація на території України;
- Одержання посвідка на проживання;
- Постановка на облік у податкових органах України й присвоєння ідентифікаційного номера;
- Одержання дозволу на працевлаштування в Україні;
- Одержання громадянства України;


Законом України "Про імміграцію" визначає:


імміграція - це прибуття в Україну або залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців і осіб без громадянства на постійне проживання;

іммігрант - іноземець або особа без громадянства,що одержав дозвіл на імміграцію й прибула в Україну на постійне проживання,або,перебуваючи в Україні на законних підставах,одержав дозвіл на імміграцію й залишився в Україні на постійне проживання;

квота імміграції - це гранична кількість іноземців і осіб без громадянства,яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року;

дозвіл на імміграцію - рішення спеціально вповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань імміграції й підлеглих йому органів,що надає право іноземцям і особам без громадянства на імміграцію;

посвідчення на постійне проживання - документ,що підтверджує право іноземця або особи без громадянства на постійне проживання в Україні;

імміграційна віза - позначка в паспортному документі,що засвідчує право іноземця або особи без громадянства на в'їзд в Україну для постійного проживання;

паспортний документ - документ,виданий уповноваженими органами іноземної держави або уповноваженими органами,спеціалізованими установами або іншими автономними організаціями системи ООН,що підтверджує громадянство іноземця,завіряє особу іноземця або особа без громадянства,надає право виїзду за кордон і зізнається Україною;

законні представники - батьки,усиновителі,батьки-вихователі,опікуни,опікуни,представники установ,які виконують обов'язки опікунів і опікунів.


ЗАЯВИ ПРО НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА ІММІГРАЦІЮ ПОДАЮТЬСЯ:

1) особами,які постійно проживають за межами України,- до дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном по місцю їхнього постійного проживання;

2) особами,які перебувають в Україні на законних підставах,- до органів спеціально вповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань імміграції по місцю їхнього проживання.

Заява про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органа державної влади. При наявності поважних причин (хвороба заявника,стихійне лихо й т.п.) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника,засвідченим нотаріально,подаватися іншою особою.

За неповнолітні обличчя,а також осіб,яких у встановленому порядку визнано недієздатними,заява про надання дозволу на імміграцію подають їхні законні представники.

Якщо іммігрує один з батьків,якого (яку) супроводжують неповнолітні діти,він (вона) повинен подати заяву чоловіка (дружини),засвідчену нотаріально,про те,що він (вона) не заперечує проти імміграції дітей разом з батьком (матір'ю). У випадку відсутності такої згоди батько (мати) повинен подати рішення відповідного державного органа про залишення дітей при батькові (матері). Зазначене рішення повинне бути легалізоване консульською установою України,якщо інше не передбачене міжнародним договором України.


Дозвіл на імміграцію не надається:

1) особам,засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за здійснення дії,що відповідно до законів України зізнається злочином,якщо судимість не погашена й не знята у встановленому законом порядку;

2) особам,які вчинили злочин проти миру,військовий злочин або злочин проти людяності й людства,як їх визначено в міжнародному праві,або розшукуються у зв'язку зі здійсненням дії,що відповідно до законів України зізнається важким злочином,або проти яких порушене кримінальна справа,якщо попереднє слідство за нею не закінчено;

3) особам,хворим на хронічний алкоголізм,токсикоманію,наркоманію або інфекційні захворювання,перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я;

4) особам,які в заявах про надання дозволу на імміграцію вказали свідомо неправдиві відомості або подали підроблені документи;

5) особам,яким на підставі закон заборонений в'їзд на територію України;

6) в інших випадках,передбачених законами України.


Порядок в'їзду іммігрантів в Україну й видачі посвідчення на постійне проживання

Особі,що постійно проживає за межами України й одержала дозвіл на імміграцію,дипломатичне представництво або консульську установу України за її обігом оформляють імміграційну візу,що є діючої протягом року від дня її оформлення. Зазначена особа в'їжджає на територію України в порядку,установленому законодавством України.

Після прибуття іммігранта в Україну він повинен звернутися протягом п'яти робочих днів до органа спеціально вповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань імміграції по місцю проживання із заявою про видачу йому посвідчення на постійне проживання. До заяви повинні додаватися копія паспортного документа заявника із проставленої в ньому імміграційною візою й копія рішення про надання дозволу на імміграцію.

Іноземці й особи без громадянства,які іммігрували на постійне проживання або прибутку для тимчасового працевлаштування,одержують посвідчення відповідно на постійне або тимчасове проживання.

Іноземці й особи без громадянства,які перебувають в Україні на іншій законній підставі,уважаються такими,що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку,що визначається Кабінетом Міністрів України,зареєструвати свої паспортні документи й виїхати з України після закінчення відповідного строку перебування.

Якщо іноземці й особи без громадянства,які тимчасово перебувають в Україні,змінюють місце проживання,вони зобов'язані сповістити про це органи внутрішніх справ,у яких зареєстровано їхні паспортні документи.


Відповідно до Конституції й Закону України "Про громадянство України" іноземці й особи без громадянства можуть придбати громадянство України (натурализоваться).

Іноземці й особи без громадянства мають право займатися в Україні інвестиційної,а також зовнішньоекономічним і іншим видами підприємницької діяльності,передбаченими законодавством України. При цьому вони мають такі ж права й обов'язки,які й громадяни України,якщо інше не випливає з Конституції й законів України.

Іноземці й особи без громадянства мають рівні із громадянами України права й обов'язки в трудових відносинах,якщо інше не передбачене законодавством України й міжнародних договорів України.

Іноземці й особи без громадянства,які прибутку в Україну для працевлаштування на певний строк,можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до отриманого у встановленому порядку дозволу на працевлаштування. Працевлаштування в Україні іноземців і осіб без громадянства,найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю),певними угодою про розподіл продукції,здійснюється без одержання дозволу на працевлаштування.

Іноземці й особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю,якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов'язане із приналежністю до громадянства України.

Порядок одержання громадянства України

Громадянами України є:

1) всі громадяни колишнього СРСР,які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи,які на момент вступу в чинність Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) постійно проживали в Україні,незалежно від раси,кольори шкіри,політичних,релігійних і інших переконань,статі,етнічного й соціального походження,майнового стану,місця проживання,язикових або інших ознак і які не є громадянами інших держав;

3) особи,які народилися або постійно проживали на території України,а також їхні нащадки (діти,онуки),якщо вони на 13 листопада 1991 року проживали за межами України,не перебувають у громадянстві інших держав і до 31 грудня 2004 року подали у встановленому цим Законом порядку заява про визначення своєї приналежності до громадянства України;

Документами,які підтверджують громадянство України,є паспорт громадянина України,а для осіб віком до 16 років - свідоцтво про народження.

Одруження громадянина або громадянки України з особою,що перебуває в іноземному громадянстві,або з особою без громадянства,а також розірвання такого шлюбу не змінюють їхні громадянства.

Зміна громадянства одним зі шлюб не приводить до зміни громадянства другого зі шлюбу.

Підстави знаходження громадянства України

Громадянство України здобувається:

1) за народженням;

2) за походженням;

3) через прийняття до громадянства України;

4) через поновлення в громадянстві України;

5) за іншими підставами,передбаченими цим Законом;

6) за підставами,передбаченими міжнародними договорами,згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Дитина,батьки якого на момент її народження перебували в громадянстві України,є громадянином України незалежно від того,або народилася вона на території України,або за її межами.

Громадянство дітей,один з батьків яких є громадянином України

При різному громадянстві батьків,один із яких на момент народження дитини перебував у громадянстві України,дитина є громадянином України:

1) якщо вона народилася на території України;

2) якщо вона народилася за межами держави,але батьки або один з них у цей час постійно проживали на території України.

При різному громадянстві батьків,один із яких на момент народження дитини перебував у громадянстві України,якщо в цей час обоє з батьків постійно проживали за межами України,громадянство дитини,що народився за межами України,визначається по письмовій згоді батьків.

Дитина,батько або мати якої на момент її народження перебували в громадянстві України,а другий був особою без громадянства або був невідомим,є громадянином України незалежно від місця її народження.

У випадку встановлення батьківства дитини,мати якої є особою без громадянства,а батьком зізнається громадянин України,дитина,що не досягла 16 років,стає громадянином України незалежно від місця її народження.

Знаходження громадянства України дітьми осіб без громадянства

Дитина,що народився на території України від осіб без громадянства,які постійно проживають в Україні,є громадянином України.

Громадянство дітей,батьки яких невідомі

Дитина,що перебуває на території України,обоє з батьків якої невідомі,є громадянином України.

Прийняття до громадянства України

Іноземці й особи без громадянства можуть бути за їхніми клопотаннями прийняті до громадянства України.

Умовами прийняття до громадянства України є:

1) визнання й виконання Конституції України й законів України;

2) не перебування в іноземному громадянстві;

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.

Це правило не поширюється на обличчя,які виявили бажання стати громадянами України,за умови,якщо вони народилися або довели,що хоча б один з їхніх батьків,дід або баба народилися на її території;

4) володіння українською мовою в обсязі,достатньому для спілкування;

5) наявність законних джерел існування.

До громадянства України не приймаються особи,які:

1) зробили злочину проти людства або здійснювали геноцид або зробили злочину проти держави або важкі злочини проти особи;

2) засуджені до позбавлення волі до зняття судимості;

3) перебувають під слідством або уникають покарання або вчинили злочин на території іншої держави;

4) перебувають на військовій службі,у службі безпеки,у правоохоронних органах,органах юстиції або органах державної влади іноземної держави.

Громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу із громадянства України;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) за підставами,передбаченими міжнародними договорами України,згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Вихід із громадянства України

Вихід із громадянства України здійснюється за клопотанням особи.

У виході із громадянства України може бути відмовлено,якщо особа,що порушило клопотання про вихід,має невиконані зобов'язання перед державою або майнові зобов'язання,з якими зв'язані інтереси юридичних або фізичних осіб на території України,або якщо вихід із громадянства приведе до статусу особи без громадянства.

Втрата громадянства України

Громадянство України губиться:

1) якщо громадянин України добровільно придбав громадянство іншої держави;

2) внаслідок вступу особи на військову службу,у службу безпеки,правоохоронні органи,органи юстиції або органи державної влади іноземної держави без згоди на те державних органів України й по поданню відповідних державних органів України;

3) якщо громадянство України придбано внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів;

4) якщо особа,що перебуває за межами України,не стала без поважних причин на консульський облік протягом семи років. Поважними причинами вважаються:відсутність дипломатичних представництв або консульських установ України в країні постійного проживання,тривала хвороба,воєнні дії й інші ситуації надзвичайного характеру.

За громадянином України не зізнається приналежність до іноземного громадянства до ухвалення рішення про втрату громадянства України.

Порядок оформлення документів з питань громадянства

Оформлення документів з питань громадянства України провадиться за особистим обігом заявника по місцю його постійного проживання органами внутрішніх справ,а щодо осіб,які постійно проживають за кордоном,- відповідними дипломатичними представництвами або консульськими установами України.

При наявності поважних причин органи внутрішніх справ,дипломатичні представництва й консульські установи України зобов'язані оформити матеріали про громадянство за нотаріально засвідченими заявами,переданими через інші обличчя або поштою.

Заяви з питань громадянства подаються в писемній формі на ім'я Президента України,скріплюються підписом заявника із вказівкою дати складання. Якщо заявник не може підписати заяву через неграмотність або через фізичні недоліки,заяву на його прохання підписується іншою особою,про що органом внутрішніх справ,а за кордоном - дипломатичним представництвом або консульською установою України робиться відповідний запис на заяві.

Клопотання з питань громадянства щодо осіб,які не досягли 18 років,розглядаються на прохання їхніх законних представників. При цьому обов'язковій є згода неповнолітнього віком від 16 до 18 років,що повинна бути висловлена в писемній формі. Ці документи повинні бути засвідчені нотаріально,а за кордоном - дипломатичним представництвом або консульською установою України.

Разом із клопотанням про прийняття до громадянства заявник подає документи:

1) заяву-анкету у двох екземплярах,у якій він відзначає визнання й дотримання Конституції й законів України;

2) три фотокартки;

3) про сплату державного збору або звільнення від його сплати;


Якщо особа,маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для одержання такого документа,з незалежних від її поважних причин,не може одержати його,подається нотаріально завірена декларація про відсутність або відмову від іноземного громадянства.

Зазначені документи не потрібні в тих випадках,коли законодавство держави,громадянином якого була особа,передбачає автоматичну втрату громадянства відповідної держави у випадку добровільного знаходження іноземного громадянства;

6) про наявність установленого абзацом першим пункту 3 частини другої статті 16 цього Закону строку безперервного проживання на території України або про те,що заявник або його батьки,дід або баба народилися на її території,або про перебування в шлюбі із громадянином (громадянкою) України;

7) про місце проживання;


Така довідка не потрібно від осіб,які мають документ про закінчення навчального закладу з вивченням української мови.


Строк розгляду заяви або подання з питань громадянства не повинен перевищувати одного року.

Громадяни,які постійно проживають на території Російської Федерації і є уродженцями Української держави,мають правові підстави щодо знаходження громадянства України за територіальним походженням згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України". Із приводу знаходження громадянства України громадянам необхідно звернутися до консульського відділу Посольства України в Російській Федерації,оскільки відповідно до законодавства розгляд обігів з питань громадянства осіб,які постійно проживають за кордоном,належить до сфери повноважень Міністерства закордонних справ України,дипломатичних представництв і консульських установ України. У випадку знаходження українського громадянства на території Російської Федерації особа зможе в'їхати в Україну як громадянин Української держави й зареєструватися по місцю проживання відповідно до положень Закону України "Про волю пересування й вільний вибір місця проживання в Україні".
ПОРЯДОК оформлення іноземцям і особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні

1. Дозвіл на працевлаштування оформляється іноземцеві або особі без громадянства(далі - іноземець),що має намір займатися в Україні трудовою діяльністю,за умови,якщо в країні (регіоні) відсутні працівники,які здатні виконувати цей вид роботи,або є достатні обґрунтування доцільності використання роботи іноземних фахівців,якщо іншими не передбачене міжнародними договорами України.

Дія цього Порядку поширюється також на іноземців,які спрямовані закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт або послуг на основі контрактів,укладених між українським і іноземним суб'єктами господарської діяльності.

2. Підприємства,установи й організації незалежно від форми власності й господарювання й іноземні суб'єкти господарської діяльності,які діють на території України(далі - роботодавець),можуть використати роботу іноземців лише при наявності в них дозволів на працевлаштування,якщо іншими не передбачене міжнародними договорами України.

Приймати іноземців можуть платники страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,зареєстровані в місцевих центрах зайнятості.


3. Роботодавці,які запрошують іноземців з метою працевлаштування,забезпечують своєчасне роз'яснення їм прав,воль і обов'язків,передбачених законодавством,ведуть відповідний облік цих осіб,а також відповідають за своєчасне оформлення документів на право їхнього перебування в Україні.

4. Дозвіл на працевлаштування оформляється й видається Державним центром зайнятості Мінпраці(далі - Державний центр зайнятості) або з його доручення відповідними центрами зайнятості Автономної Республіки Крим,областей,міст Києва й Севастополя для роботи на підприємстві,в установі,організації,які запросили іноземця на певну посаду (за фахом).

5. Для одержання дозволу роботодавцем подаються у відповідний центр зайнятості такі документи:

Заява;

Дві кольорові картки розміром 3,5*44,5;

обґрунтування доцільності використання роботи іноземця й можливості створення для нього необхідних умов перебування й роботи;

документ (наказ,витяг із протоколу,доручення й т.п.),оформлений у встановленому порядку,що завіряє право особи представляти інтереси роботодавця в центрі зайнятості;

довідка органа державної податкової служби про сплату роботодавцем податків і зборів (обов'язкових платежів);

довідка центра зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості перед Фондом;

квитанція про внесення плати за розгляд заяви;

копія проекту трудового договору (контракту),засвідчена роботодавцем;

довідка,скріплена печаткою й завірена підписом роботодавця ( у випадку наявності на підприємстві режимно-секретного органа - також підписана його керівником),про те,що робоче місце або посада,на які буде використатися робота іноземця,відповідно до законодавства не пов'язані із приналежністю до громадянства України й не мають потреби в наданні допуску до державної таємниці;

копія контракту між іноземним і українським суб'єктами господарської діяльності у виконання певного обсягу робіт або послуг (якщо такий контракт укладений);

копії уставу й свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності,засвідчені у встановленому порядку;

список іноземців із вказівкою їхнього повного імені й прізвища,року народження,номера паспорта,спеціальності (спеціальності),статі;

копія проекту контракту роботодавця із працівником - іноземним громадянином;

документ (наказ,витяг із протоколу,доручення й т.п.),оформлений у встановленому порядку,що завіряє право представника роботодавця представляти його інтереси в центрі зайнятості;

копії документів про утворення або кваліфікацію;

довідка органа державної податкової служби про сплату роботодавцем передбачених законодавством податків і зборів;


довідка органа внутрішніх справ про відсутність (наявність) судимості в іноземця,що на момент оформлення дозволу перебуває на території України;

копії уставу й свідоцтва про державну реєстрацію роботодавця,засвідчені у встановленому порядку;

копії документів про утворення або кваліфікацію іноземця;

копії сторінок паспортного документа іноземця,які містять основні ідентифікаційні дані
квитанція про внесення плати за розгляд заяви.

Рішення про надання дозволу на працевлаштування або відмову в ньому приймається в строк не пізніше 30 днів від дня одержання зазначених вище документів.

Про ухвалене рішення відповідний центр зайнятості письмово повідомляє заявника.

6. Дозвіл на працевлаштування не потрібний іноземцям,які постійно проживають в Україні,і іншим іноземцям у випадках,передбачених законами й міжнародними договорами України.

7. Дозвіл на працевлаштування видається на період до одного року. Цей строк може бути продовжено,для чого роботодавцеві потрібно звернутися в певному в пунктах 4 і 5 порядки до відповідного центра зайнятості не пізніше чим за місяць до закінчення попереднього терміну дії дозволу на працевлаштування.

Продовження терміну дії дозволу на працевлаштування є підставою для звертання до органа внутрішніх справ щодо продовження строку перебування в Україні.

8. Незалежно від стану на ринку роботи й тенденцій його розвитку дозвіл на працевлаштування не видається,якщо:

у представлені для видачі дозволу документах утримуються відомості,які суперечать вимогам законодавства й міжнародних договорів України;

контрактом передбачаються умови роботи іноземців гірші,чим громадян України,які працюють за аналогічною спеціальністю;

виявлено факти подання іноземцем або роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

іноземець має намір обійняти посаду або займатися трудовою діяльністю,що відповідно до законодавства пов'язана із приналежністю до громадянства України;

установлено наявність фактів порушення іноземцем законодавства України під час перебування на її території;

від дати попередньої відмови іноземцеві в оформленні візи пройшло менше одного року.

9. За розгляд заяви про надання дозволу на працевлаштування й продовження строку його дії з роботодавця стягується плата в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,кошти від якої направляються на відшкодування витрат,пов'язаних із проводкою цієї роботи.

10. Дострокове розірвання контракту з роботодавцем,зазначеним у дозволі на працевлаштування,з його ініціативи,а також з ініціативи або з вини іноземця,установлення факту повідомлення ними неправдивих відомостей у документах на одержання дозволу,визнання особи відповідно до законодавства небажаної для перебування в Україні тягне за собою анулювання дозволу на працевлаштування. Про дострокове розірвання контракту роботодавець протягом трьох робочих днів повинен повідомити відповідний центр зайнятості,Держкомкордон і орган внутрішніх справ.


11. Роботодавець протягом трьох робочих днів з дати початку й припинення роботи іноземця письмово повідомляє відповідний центр зайнятості про цю дату й забезпечує реєстрацію паспортного документа іноземця у відповідному органі внутрішніх справ.

12. По закінченні кварталу,у якому працював іноземець,роботодавець повинен повідомити відповідний орган державної податкової служби про отримані доходи й утримані податки на загальних підставах за формою N 8-ДР.

13. Якщо іноземець не став до роботи в передбачений контрактом строк із причин,які відповідно до законодавства не є поважними,роботодавець протягом трьох робочих днів повинен письмово сповістити про це відповідний центр зайнятості,Держкомкордон і орган внутрішніх справ. У такому випадку,а також у випадку,передбаченому пунктом 8 цього Порядку,іноземець підлягає виселенню з України.

Іноземець,що оформився на роботу без дозволу на працевлаштування,підлягає виселенню з України.

Виселення іноземця здійснюється органами внутрішніх справ у порядку,певному постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р. N 1074 "Про Правила в'їзду іноземців в Україну,їхнього виїзду з України й транзитного проїзду через її територію".

14. Відповідно до статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" у випадку використання роботи іноземців без дозволу державної служби зайнятості з підприємств,установ і організацій незалежно від форми власності державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу в п'ятдесяти кратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Ці кошти направляються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.


15. Центри зайнятості Автономної Республіки Крим,областей,міст Києва й Севастополя проводять обстеження підприємств,установ і організацій щодо з'ясування можливостей забезпечення ними необхідних умов перебування й діяльності іноземців,аналізують ефективність використання їхньої роботи протягом терміну дії дозволу на працевлаштування і якщо буде потреба інформують Державний центр зайнятості.

16. Відмова у видачі дозволу на працевлаштування може бути оскаржена до Державного центра зайнятості або до суду.

17. Бланки дозволу на працевлаштування виготовляються на замовлення Державного центра зайнятості в порядку,певному постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 283,і є документами строгого обліку.

Для здійснення контролю за станом обліку,зберігання,використання бланків дозволів на працевлаштування й знищення зіпсованих бланків у порядку,що визначається Державним центром зайнятості,у відповідних центрах зайнятості щокварталу проводиться комісійна перевірка.

18. Порядок обліку й зберігання бланків дозволів на працевлаштування й знищення зіпсованих бланків визначається Державним центром зайнятості.

Відповідні центри зайнятості подають у Державний центр зайнятості один раз на місяць звіт про оформлення дозволів на працевлаштування іноземців,а також про використання бланків дозволів на працевлаштування за встановленої Державним центром зайнятості формою.

19. Після закінчення терміну дії дозвіл на працевлаштування повертається роботодавцем до відповідного центра зайнятості.


закрыть

Бесплатная консультация

Если Вам нужна бесплатная консультация юриста,заполните заявку ниже.
Оставьте email и телефон,чтобы мы могли Вам ответить.
Опишите Вашу проблему
Отправить заявку
Бесплатная консультация
АДВОКАТСКАЯ КОМПАНИЯ УКРАИНЫ «ГОНЧАРОВ И ПАРТНЕРЫ». Юридическая помощь в Киеве. Бесплатные информационные материалы. Сopyright © 2004-2014