|
| |
| |
| |
| |
| |
| | + | | |
| |
| » | | » | | » | | » | | |
| |
| |
| |
|  | | |
| | Санкції за використання неліцензійного софта (програмного забезпечення) на корпоративних комп'ютерах,а також шляхи,як можна найкращим способом захистити підприємство від таких санкцій Відмінні ознаки ліцензійного програмного забезпечення - оплата за використання програмного продукту протягом обумовленого періоду часу. На підтвердження внесення оплати право власник підписує з користувачем угоду,яка фактично і є ліцензією (ліцензійною угодою). Таким чином,ліцензуванню підлягає те програмне забезпечення,в якому потрібне підписання угоди з право власником і по якому,як правило,право власник дає право користування своїм продуктом іншій особі,а також бере на себе зобов'язання захисту користувача від технологічних і юридичних ризиків. Тобто окрім придбання прав користування інтелектуальною власністю право власника,покупець платить гроші ще й за гарантії. Серед програмного забезпечення,що підлягає ліцензуванню,можна назвати ПО таких виробників,як Microsoft,IBM,Oracle,Symantec,Kaspersky Lab,Corel та інших відомих виробників. Не підлягає обов'язковому ліцензуванню ПЗ,яке розповсюджується вільно,а саме:деякі версії Linux,UNIX Free BSD,Open Office та ін. Відповідно до Закону України «Про авторське право та суміжні права»,комп'ютерні програми і бази даних є об'єктами права інтелектуальної власності і права їх авторів (або осіб,що володіють авторськими правами,далі по тексту-автори) охороняються законом. При використанні неліцензійного програмного забезпечення порушенням авторських прав може бути:1) Відтворення програми (бази даних) без дозволу автора,яке полягає у виготовленні одного (або більше) екземпляра програми (бази даних) шляхом запису жорсткий диск комп'ютера. Такий незаконно виготовлений екземпляр називається контрафактним. 2) Безпосередньо використання програми (бази даних) без дозволу автора. Чинне законодавство передбачає за вказані порушення цивільну,адміністративну і кримінальну відповідальність. Визначення наявності ліцензій на програмне забезпечення,встановлене на підприємстві,здійснюється на підставі подання компанією документів,які можуть це підтвердити. До них відносяться бухгалтерські документи,що підтверджують придбання ПЗ (рахунок-фактура,платіжне доручення,накладна про отримання програм,податкова накладна),що підписана ліцензійна угода з право власником,голографічні наклейки,ліцензійні диски,з яких здійснювалася установка. Крім того,перевіряючи органи можуть вимагати сертифікат компанії,у якої купувалися ПЗ. Він служить підтвердженням легального ввезення ліцензійного програмного забезпечення в Україну. Якщо автор програми (бази даних) має підстави припускати або дізнався про незаконне використання його програми (бази даних),він може:Самостійно:1) Вимагати усунення порушення своїх прав,у тому числі припинення незаконного використання програми (бази даних). 2) Звертатися до суду для:відшкодування моральної шкоди (розмір визначається судом виходячи з його (суду) правосвідомості);відшкодування збитків (матеріальної шкоди) (розмір може визначатися вартістю ліцензії на використання цієї програми) та / або отриманого порушником доходу від незаконного використання програми (бази даних);замість відшкодування збитків та стягнення отриманих порушником доходів - для витребування виплати компенсації (розмір компенсації складає на розсуд суду від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат,тобто на сьогоднішній день - від 9 410 до 47 050 000 гривень;опублікування в пресі інформації про факт порушення авторських прав;відшкодування судових витрат і витрат,пов’язаних з оплатою послуг адвоката. Суд за своєю ініціативою може крім зазначеного вище,ще і накласти на порушника штраф у розмірі 10% суми,присудженої судом на користь відповідача,а також прийняти рішення про вилучення всіх контрафактних примірників неліцензійних програм. Вилучені контрафактні екземпляри знищуються (програми (бази даних) стираються з жорсткого диска). Зазначені вище заходи цивільно-правової відповідальності можуть бути застосовані і до юридичної особи (підприємству),що використовує неліцензійні програми (бази даних). Ї До керівника такого підприємства можуть бути застосовані заходи адміністративної або кримінальної відповідальності (в залежності від розміру заподіяної шкоди). Так,при розмірі збитку до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогоднішній день це становить до 340 гривень) настає адміністративна відповідальність за ст. 51-2 Кодексу про адміністративні правопорушення,у вигляді штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( на сьогоднішній день це від 170 до3 400 грн.) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів,які призначені для її виготовлення. Кримінальна відповідальність настає згідно зі ст. 176 КК за умисне (тобто директор знав про протиправність своїх дій і свідомо на них йшов,що встановлюється органами слідства,при чому в ситуації використання неліцензійного софта всім офісом довести зворотне складно) використання неліцензійних програм (баз даних) при розмірі збитку 340 гривень і більше. При цьому міра покарання - штраф від 3 400 до 17 000 гривень або виправні роботи на строк до 2 років або позбавлення волі на той самий строк. Частина 2 і 3 ст. 176 КК передбачає ще більш жорстку відповідальність за ті самі дії,вчинені повторно,групою осіб або завдали великої матеріальної шкоди.(більше 3 400 грн.) Особливо слід відзначити ч. 3 ст. 176 КК,яка передбачає відповідальність за ті самі дії посадових осіб. Посадовими особами є особи,що займають на підприємстві посади,пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-розпорядчих обов'язків. Тобто,якщо на підприємстві немає спеціально призначеного відповідального за придбання ПЗ особи,тому посадовою особою в контексті ч. 3 ст. 176 КК є директор підприємства. Таким чином,відповідальність директора при використанні підприємством неліцензійних програм відповідно до ч. 3 ст. 176 КК карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 – 51 000 грн.) або позбавленням волі на строк від трьох до шести років,з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів,матеріальних носіїв комп'ютерних програм,баз даних,виконань,фонограм,відеограм,програм мовлення та знарядь і матеріалів,які спеціально використовувалися для їх виготовлення. На сьогоднішній момент існує 3 органу,що мають право здійснювати перевірки ліцензійного ПЗ,до них відносяться:1) Державний департамент інтелектуальної власності (не всі співробітники,а тільки інспектори з питань інтелектуальної власності на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 674 при Державному департаменті інтелектуальної власност). 2) Державна служба боротьби з економічною злочинністю МВС України (ч. 3 ст. 3 Положення,затвердженого Постановою КМ від 5.07 1993 р. № 510). 3) Органи державної податкової служби,якщо в ході проведення планової або позапланової перевірки діяльності підприємства виявляється присутність комп'ютерів і відсутність ліцензій на програмне забезпечення 4) Органи прокуратури. Підставою для проведення перевірки можуть бути:загальний нагляд за дотриманням законодавства органами прокуратури - Закон «Про прокуратуру»,при проведенні оперативно-розшукової діяльності підрозділами МВС,при цьому має бути оперативно-розшукову справу;в рамках дослідчої перевірки,відповідно до ч. 4 ст. 97 КПК України,в рамках порушеної кримінальної справи,в рамках провадження у справі про адміністративні правопорушення,а також в рамках цивільного (господарського) процесу. Перед здійсненням перевірки співробітники органів повинні пред'явити свої службові посвідчення.. Податкова інспекція не повинна мати спеціального приписи на перевірку ліцензійного ПЗ. Відповідно до Закону «Про міліцію»,органи внутрішніх справ мають право проводити перевірки виконання вимог закону на підставі інформації про вчинення правопорушення (не обов'язково кримінального злочину). Інформація в органи внутрішніх справ або суд може надійти від авторів і будь-яких інших осіб (податкових органів,які проводили перевірку і виявили факт використання неліцензійних програм,конкурентів,недоброзичливців і т.п.) Крім того,відповідно до ст. 53 Закону «Про авторське право та суміжні права»,за наявності достатніх даних про порушення авторських прав,за яке передбачена кримінальна відповідальність (наприклад,повідомлення особи про те,що якась компанія використовує 20 комп'ютерів з неліцензійними програмами) орган дізнання,слідства (міліція) або суд зобов'язані вжити заходів для забезпечення розшуку і накладення арешту на:- Примірники комп'ютерних програм (баз даних),щодо яких припускається,що вони є контрафактними (тобто,на жорсткий диск комп'ютера з неліцензійною програмою);- Матеріали та обладнання,призначені для їх відтворення (тобто комп'ютер);- Документи,рахунки,предмети,які можуть бути доказом вчинення протиправних дій. Суд ще до пред'явлення позову,за заявою зацікавленої особи,а також у разі,якщо порушник авторських прав створює перешкоди або не надає потрібну інформацію,може:- Призначити огляд приміщень;- Накласти арешт і вилучити всі примірники програм і баз даних,а також обладнання (комп’ютери). Як уникнути відповідальності.? Насамперед необхідно згадати про такий старий як світ засіб,як профілактика. Легше запобігти використання неліцензійного ПЗ. Як це зробити? 1) На кожен комп’ютер заводиться ліцензійна карта. Після складання ліцензійної карти на ПК із його вінчестера видаляється все неліцензійне ПЗ. Але через якийсь час воно неминуче знову з’явиться. Причина проста — відсутність відповідальності персоналу підприємства за установку і використання неліцензійного ПЗ. 2) Створити наказ про закріплення за кожним співробітником певного комп'ютера відповідно з номерами,присвоєними інвентарної описом. 3) Створити наказ про заборону встановлення співробітниками на комп'ютерах неліцензійного програмного забезпечення,а так само зберігання аудіо-,відео-та інших файлів без наявності ліцензії на право з використання та зберігання 4) Щоб відбити в працівників підприємства бажання використовувати неліцензійне ПЗ,необхідно в розділі «Відповідальність» посадової інструкції користувача ПК записати наступне:«Користувач (указати посаду працівника підприємства) несе відповідальність відповідно до чинного законодавства за установку і використання на ПК неліцензійного програмного забезпечення». 5) Нерідкі випадки,коли працівник підприємства видаляє з вінчестера ПК ліцензійне ПЗ. Причина проста — бажання попрацювати на новій (але неліцензійній) версії ПЗ. Щоб узяти під контроль такий «творчий початок» працівника,необхідно укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність і видати під розпис ПЗ,використовуване на комп’ютері. Крім того,у розділі «Відповідальність» посадової інструкції користувача ПК повинна бути зроблений ще один запис:«Користувач (указати посаду працівника підприємства) несе матеріальну відповідальність за видалення з вінчестера ПК ліцензійного ПЗ». 6) Створити на кожен комп'ютер облікову картку програм,які там встановлені і наказами закріпити за кожним співробітником наявність таких програм у їхніх комп'ютерах і ще раз (додатково до наказу з п. 3 цього переліку) заборонити встановлювати самостійно АБСОЛЮТНО будь-які програми,а також зберігати в комп'ютері будь-які аудіо-і відеофайли,крім тих,які є в обліковій картці 7) Бажано призначити відповідального (системного адміністратора) за проведення інвентаризації програмного забезпечення,установленого на ПК. Таку інвентаризацію бажано проводити щомісяця. 8) Покласти на системного адміністратора обов'язок (наказом та посадовою інструкцією) встановлювати тільки ліцензійне програмне забезпечення та контролювати наявність на всіх комп'ютерах файлів і програм,які порушують авторські та суміжні права,а в разі їх виявлення негайно їх видаляти і повідомляти про такий факт директора 9) Перш ніж упроваджувати всі ці нововведення,проведіть із усіма співробітника збори по темі авторського права і відповідальності за порушення авторського права. Таке зібрання оформіть протоколом загальних зборів колективу підприємства. Реалізувавши усі вищенаведені заходи,є надія,що відповідати будуть конкретні порушники авторського права на ПЗ.,а не керівник підприємства. Але на сьогоднішній день відповідальність за використання неліцензійного ПЗ на підприємстві несе керівник (адміністративний директор) компанії. Якщо керівництво компанії видає внутрішній наказ про те,що відповідальність за використання неліцензійного ПЗ покладається на начальника інформаційної служби або системного адміністратора (в залежності від рівня компанії),то відповідальність разом із директором несе ще й ця посадова одиниця. Якщо ж під час роботи на підставі службових записок було видано додатковий внутрішній наказ про те,що відповідальність за установку будь-якого іншого програмного забезпечення,крім закріпленого за останнім,несе працівник,який безпосередньо працює на ньому,і всі співробітники ознайомлені з таким наказом,про що свідчить їх підпис на цьому наказі,то відповідальність покладається на кожного співробітника окремо. Однак у будь-якому випадку директор компанії несе відповідальність разом з ними.
| |
|
