Відшкодування податку на додану вартість

Відповідно до п 6.1.1. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість”:податок на імпорт товарів на територію України становить 20 відсотків бази оподаткування,визначеної статтею 4.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості,визначеної за вільними цінами,але не нижче за звичайні ціни,з урахуванням акцизного збору,ввізного мита,інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів),згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість,а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку,що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів,вартість матеріальних і нематеріальних активів,що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). цього Закону,та додається до ціни товарів (робіт,послуг).”

Термін „звичайна ціна” визначена в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" і становить для даного виду діяльності:п 1.20.3 „Для товарів (робіт,послуг),які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу,звичайною визнається ціна,що міститься у такому прилюдному оголошенні.” „Прилюдне оголошення” - визначення терміну в законодавстві не міститься,але у Цивільному і Господарському кодексах є визначення публічні пропозиції:– по-перше,у контексті публічних договорів (див. ст. 633,699 ЦК та 178 ГК)... Такі договори застосовуються у сфері роздрібної торгівлі та ряду послуг «споживчого» характеру і створюють зобов'язання для особи,яка публічну пропозицію оприлюднила. З посиланням на договори цього типу можна обґрунтувати з точки зору звичайних цін,наприклад,продажі (у тому числі і дешеві) товарів споживачам шляхом простої вказівки цін на них... – по-друге,у контексті таких заходів,як публічна обіцянка винагороди (як з оголошенням конкурсу,так і без);– по-третє,у контексті так званих «пропозицій робити пропозиції» (див. ст. 641 і 869 ЦК),які колом операцій не обмежені і зобов'язань для продавця не створюють.